МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра “Телекомунікації”
дослідження ефективності завадостійких кодів в системах передачі інформації зі зворотнім зв’язком Методичні вказівки до циклу лабораторних робіт № 4, 5 та 6 з курсу «Методи кодування інформації» для студентів базового напрямку «Телекомунікації» Львів 2001 “Дослідження ефективності завадостійких кодів в системах передачі інформації зі зворотнім зв’язком”. Методичні вказівки до циклу лабораторних робіт № 4, 5 та 6 з курсу “Методи кодування інформації” для студентів базового напрямку 0924 - “Телекомунікації”. - Львів 2001. – 17 с. Автори: доцент Коваль Б.В. ст. викладач Чайковський І.Б. Рецензенти: професор, д.т.н. Оганесян А.Г. доцент, к.т.н. Волочій Б.Ю. У цикл лабораторних робіт “Дослідження ефективності завадостійких кодів в системах передачі інформації зі зворотнім зв’язком” увійшли 3 роботи: № 4. Дослідження завадозахищеної телекомунікаційної системи з керуючим зворотнім зв’язком. № 5. Дослідження кодів, що виявляють помилки, у каналах зі зворотнім зв’язком. № 6. Порівняння ефективності використання коду Хемінга в режимах виявлення та виправлення помилок. Методичні вказівки затверджено на засіданні кафедри “Телекомунікації” Національного університету “Львівська політехніка” 04.04.2001 р., протокол № 8.  Лабораторна робота № 4. Дослідження завадозахищеної телекомунікаційної системи з керуючим зворотнім зв’язком Мета роботи Дослідити та порівняти три протоколи з керуючим зворотнім зв’язком: з зупинками і очікуванням, з N-поверненням, та з вибірковим повторенням на каналах зв’язку з різними характеристиками. Теоретичні відомості Для виправлення помилок використовуються два типи алгоритмів (дальше – протоколів) – з зупинками і очікуванням і з неперервною передачею (в даній програмі зреалізовано два таких алгоритми – алгоритм з N-поверненням і алгоритм з вибірковим повтором). Протокол з зупинками і очікуванням. Робота даного протоколу показана на рис. 1. На передавальній і приймальній стороні є буфер пам’яті, який може містити тільки один пакет. Цього нам достатньо для нормальної роботи протоколу. Передача даних (в нашому випадку - пакетів) може вестися як по одному каналу в обох напрямках, так і по різних каналах. Передавальна сторона (ПС) передає інформаційний пакет ІП (послідовність бітів певної довжини) в канал і чекає підтвердження правильності прийому даного пакету. Після проходження пакету через канал зв’язку, де він може піддатися впливу помилок, пакет приймається на прийомній стороні (ВС). Час поширення пакету через канал позначено через Тз. В декодері проводиться перевірка пакета на наявність помилок, для чого якраз і використовуються коди з виявленням помилок. Проаналізувавши пакет, ВС посилає ПС або підтвердження правильності прийому, або повідомлення, що пакет був неправильно переданий. Після проходження каналу зв’язку кадр підтвердження аналізується ПС. Якщо інформаційний пакет було передано правильно, то ПС передає наступний інформаційний пакет. Якщо ж інформаційний пакет був переданий неправильно, ПС повторює передачу даного пакета. В даному випадку сумарний час передачі одного пакета буде складатися з: Тсум = Тз + Тпк + Ток + Тз + Тпп + Топ. (1) де : Тз - час затримки інформаційного пакета (ІП) в каналі зв’язку, Тпк - час тривалості ІП, Ток - час аналізу ІП, Тпп - тривалості пакету підтвердження (ПП), Тз - час затримки пакету підтвердження (квитанції) в каналі зв’язку Топ - часу аналізу ПП на передавальній стороні.  EMBED Visio.Drawing.5 
 Рис. 1. Протокол з зупинками і очікуванням. Сама тривалість пакету підтвердження набагато менша за тривалість ІП, тому при розрахунку сумарного часу затримки при передачі певного об’єму інформації цією величиною нехтують. Також не приймається до уваги час аналізу як ІП, так і ПП, так як швидкодія декодера, як правило є високою. Якщо ж, наприклад, у зворотном...